top of page

Князь Олег багато в чому слідував політиці Рюрика і приєднував спочатку до Новгороду, а потім і до своєї держави все нові землі. Олега можна назвати містобудівником - у всіх приєднаних землях він відразу ж «нача городи ставити». Це були дерев'яні фортеці, які дозволяли панувати над місцевістю і відбиватися від кочівників. Перші, з ким зіткнувся Олег, були хозари - тюрки з Хазарського каганату - держави, яка прийняла іудаїзм. Вона знаходилося в Нижньому Поволжі і Причорномор'ї. Олег змусив племена сіверян і радимичів, раніше залежні від хазар, платити данину йому, а не каганату.

Олег та його наступники на київському престолі, включаючи до складу молодої держави землі племінних княжінь, дбали, насамперед, про збирання данини й прагнули перешкодити стяганню її передусім хозарами. Влада Олега спиралася на авторитет, скріплений вдалими війнами, на численних соратників, наближених і піднесених за волею князя. Наполеглива діяльність Олега щодо створення держави дала позитивні наслідки: в останні роки його правління у Києві владі князя підкорилися слов'янські, а також неслов'янські племінні об'єднання. Київська Русь почала складатися й розвивалась як поліетнічна держава. Її створили руські люди, які були переважною більшістю її населення. Разом з ними в Київській Русі жило понад 20 різних народів. Неслов'янські народи влилися до складу Київської Русі здебільшого мирним шляхом. Давньоруська держава часів Олега залишалася все-таки не повністю консолідованою. Влада київського князя в землях племінних княжінь була ще слабкою, часом формальною, а системи управління, стягання данини й судочинства - примітивними й діяли час від часу, коли приїжджали княжі дружинники з Києва. Ця країна була, як на свій час, економічно розвинутою й мала велику військову потугу, про що свідчить сама можливість здійснення грандіозного воєнного походу Русі на Візантію 907 року.

Завдяки переможному походові Русі на Константинополь Олег відразу ж підписав вигідний для своєї держави мир з імператором. Візантійському урядові довелося сплатити велику контрибуцію й надати особливі пільги руським купцям і послам. У 911 році російсько-грецький договір був істотно доповнений.

Договори 907 і 911 років - перші дипломатичні і правові акти Давньоруської держави - відображали реальність історичного і політичного існування нового східноєвропейського держави, здатної відстоювати свої інтереси в міжнародних відносинах. Походи Русі на Візантію тривали майже до середини XI століття. Іншим важливим напрямом зовнішньополітичної діяльності Київської держави кінця IX - початку X століть був східний. Було зроблено кілька походів Русі в арабські землі на південно-західному узбережжі Каспійського моря.

Олег помер у 912 році. Так розповідає літопис про його смерть. Волхви і чарівники передбачали князю, що він прийме смерть від свого улюбленого коня. Олег наказав відвести коня, але годувати його і берегти. Через кілька років Олег згадав про передбачення і вирішив дізнатися про долю свого улюбленця. Йому повідомили, що кінь помер. Олег посміявся над несправдженими віщуваннями волхвів і вирішив подивитися на кістки коня. Приїхавши на місце, де лежали кінські кістки, Олег спішився і поставив ногу на череп коня. З черепа виповзла змія і вжалила Олега в ногу. Так збулося пророцтво волхвів, і віщий Олег прийняв смерть від коня свого.

В часи князювання Олега пожвавився економічний розвиток суспільства. Розширювався, будувався стольний град Київ. Однак східнослов'янська етнокультурна спільнота залишалася не досить згрупованою політично. Будівництво держави було продовжено за наступника Олега - Ігоря.

Правління князя Олега "Віщого"

(882-912)

  • w-facebook
  • w-twitter
  • w-googleplus
bottom of page